НЕЗАЛЕЖНА ОЦІНКА ПРОФІЛАКТОРІЮ

Селище міського типу Гусятин - районний центр Тернопільської області, що розташований на південний схід від Тернополя в мальовничій долині річки Збруч (притока Дністра). Смт Гусятин в межах області межує з містами Хоростків, Чортків та селищами Копичинці, Заводське, Скала-Подільська.

Чисельність населення, його віково-статева структура, сімейне становище формують демографічну основу трудового потенціалу Гусятина. Станом на 1.01.2000 року чисельність населення Гусятина становила 6,3 тисяч жителів, з них 97,7% українців, 1,4% - росіян і 0,9 % - інших національностей.

Рельєф селища міського типу Гусятин переважно горбистий. Долина річки Збруча, що протікає територією населеного пункту, каньйоноподібна, схили порізані глибокими балками. Яри і балки найчастіше утворюються на схилах горбів, які не закріплені рослинністю. Значний вплив на формування поверхності населеного пункту в сучасний період має діяльність людини. Ця діяльність може бути як позитивною(закріплення схилів, попередження ерозійних процесів і зсувів), так і негативною (неправильна оранка схилів горбів і долин, що веде до зростання ярів, розробка кар'єрів та ін.). дія різних факторів на формування рельєфу проявляється неоднаково в окремих частинах селища, що позначається на вигляді його поверхні.

Розміщення селища в межах Східно-Європейської платформи зумовило утворення тут корисних копалин осадового походження. Серед них найбільшою групою є група нерудних корисних копалин.

Значне поширення в селищі мають суглинки і глини, які є сировиною для виробництва цегли та черепиці. Глибина залягання глини не перевищує 5 м, а видобування її проводиться відкритим способом.

Також в наявності є пісковики, що мають плитчасту будову і використовуються для виготовлення бруківки і як облицювальний матеріал.

Вапняки, що розміщені на території селища, використовуються для виготовлення щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, випалювання вапна.

Родовища крейди знаходяться на околицях Гусятина. Поклади залягають близько до поверхні (до 7 м), мають значну товщину і це дозволяє вести видобуток відкритим способом.

Ці незначні поклади нерудних корисних копалин на території селища є сировиною для будівельної промисловості.

Селище міського типу Гусятин являє собою господарський комплекс, який має певну галузево-територіальну структуру. В його складі функціонує декілька взаємопов'язаних територіально-виробничих комплексів, більшість з яких розвиваються як на девізній сировині, так і на основі власних природних і трудових ресурсів.

В структурі господарства Густинського району частка селища міського типу Гусятин є значною, зокрема вона складає 32%, проте в цілому по Тернопільській області вона незначна і складає всього 3,2%. Це, насамперед, зумовлено тим, що промисловий комплекс селища працює з низькими показниками. А саме сільське господарство не дозволяє селищу збільшити частку по господарству Тернопільської області.

Тут розташовані філіали Санкт-Петербурзького заводу "Руський дизель" і Микулинецького виробничого об'єднання по меблях та деревообробці, завод "Гусятинреммаш", дослідно-експериментальний завод та друкарня, хлібний комбінат, газокомпресорні станції газопроводів "Союз" та "Уренгой-Помари-Ужгород".

Машинобудівна промисловість Гусятина дає можливість бути забезпеченим станками вальцевими різної потужності, ковалево-штековими навантажувачами та іншим. За рахунок поступлень від цієї галузі формується значна кількість бюджету смт. Гусятин.

На сьогодні селище міського типу Гусятин є промисловим і культурним центром Тернопільської області. Тут розташовано кілька промислових підприємств, продукція яких відома за межами району та області.

АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ОЦІНКИ ТА ЙОГО ОТОЧЕННЯ

Об'єктом оцінки є будівля профілакторію, що належить Павлучинському Мирославу Федоровичу.

Згідно   архітектурно-планіровочного   зонування,   оцінювана   будівля     розташована   у рекреаційній частині смт. Гусятин. Ділянка характеризується доброю транспортною доступністю.

Земельна ділянка, що відведена до об'єкта оцінки, до охоронних, археологічних, санітарно-захисних зон не належить. Рельєф спокійний з незначним перепадом висот.

Малюнок 1. Розташування об'єкту оцінки в сучасній планувальній системі області

Відстань від об'єкта до основних містоформуючих елементів : ^  до центру міста  1,5км;

- до залізничного вокзалу  0,5 м;

-  до автовокзалу  1,1км;

- до основних адміністративних служб   1,3км.

Обстеження технічного стану конструктивних елементів будівлі, що є об'єктом оцінки, спеціалізованими науково-дослідними інститутами не проводилось. Визначення фізичного зносу на дату оцінки проводилось простим візуальним обстеженням в присутності представника Замовника, в світлий час доби.

Малюнок 2. Зовнішній вигляд профілакторію

Профілакторій являє собою двоповерхову цегляну будівлю, із стрічковим великоблочним фундаментом, збірним залізобетонним перекриттям та покрівлею із азбестоцементних листів. Підлоги в приміщеннях будівлі бетонні, з метлахської плитки, паркетні та рулонні. Віконні та дверні блоки дерев'яні. Зовні будівля оштукатурена, внутрішнє оздоблення приміщень водоемульсійним пофарбуванням, пофарбуванням водяними сумішами, штукатурка та облицювання керамічною плиткою.

В приміщеннях наявне електропостачання. Водопостачання, каналізація та опалення в неробочому стані.

Загальна площа    690,3 м²;

Висота приміщень:      3,10м;

Будівельний об'єм        3 000 м³;

Група капітальності    перша група;

Рік побудови будівлі        дані відсутні.

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Будівельні матеріали та конструкції, що застосовані при будівництві, мають такі технічні характеристики:

Фундамент - стрічковий великоблочний. Дрібні тріщини в цоколі та під вікнами першого поверху. Фізичний знос - 20% (табл. 5).

Стіни та перегородки - цегляні.

Глибокі тріщини і відпадання штукатурки, місцями вивітрювання розчину зі швів. Фізичний знос - 20% (табл. 11, табл. 22).

Перекриття та покриття - із збірного залізобетонного настилу. Незначне зміщення плит одна відносно іншої по висоті, Фізичний знос - 20% (табл. 31).

Покрівля - азбестоцементні листи.

Протікання і просвіти в окремих місцях, відставання і тріщини гребеневих плит. Фізичний знос - 25% (табл. 45).

Підлога - бетонна, метлахська плитка, паркетна та рулонна.

Стирання поверхні в місцях ходіння; відсутність окремих плиток. Відставання окремих клепок від основи, відколи, стертість і сильне жолоблення місцями. Стертість матеріалу біля дверей і в місцях ходіння. Фізичний знос - 30% (табл. 49; табл. 50; табл. 51; табл. 54).

Прорізи - віконні та дверні блоки дерев'яні.

Віконні рами розсохлись, пожолобились і розхитались у кутках; дверні полотна осіли та мають нещільний притул по периметру коробки. Фізичний знос - 25% (табл. 56; табл. 58).

Оздоблювальне покриття - олійне пофарбування, пофарбування водяними сумішами, штукатурка, керамічна плитка.

Шар фарби потемнів і забруднився, в окремих місцях пошкоджений. Часткове випадання та нещільне прилягання окремих плиток. Відставання та відколи штукатурки. Фізичний знос - 25% (табл. 60, табл. 61, табл. 63, табл. 64)

Інженерне обладнання - електрообладнання. Часткове пошкодження ізоляції магістральних та внутрішніх мереж. Фізичний знос - 25% (табл. 70).

Інші роботи - відмостка.

Стирання поверхні в місцях ходіння, вибоїни. Фізичний знос - 30% (табл. 49).

Визначення середньозваженого фізичного зносу споруди приведено в таблиці 1. Таблиця 1. Визначення середньозваженого фізичного зносу будівлі

Технічний стан конструкції задовільний. Фізичний знос споруди становить 24%.

Згідно "Методики статистического обобщения показателей состояния строительньїх конструкций", розробленої Харківським ПромбудНДІпроект, фізичному зносу будівельних конструкцій 20-40%, відповідає вартісний знос 12-40%. Враховуючи характер зносу конструкцій, вартісний знос приймається рівним 24%.

Питому вагу конструктивних елементів взято у відповідності до будівельних аналогів оцінюваної будівлі згідно пункту „б" таблиці 89А Збірника УПВВ №28.

ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БУДІВЕЛЬ ВИТРАТНИМ МЕТОДИЧНИМ ПІДХОДОМ

Вартість одиничного показника для функціонального аналогу будівлі визначена по збірнику УПВВ №28, табл.89, п. 2"б", вартість 1м³ приміщення в цінах 1969 року складає 23,9 крб. Вартість будівлі в цінах 1969 року:

З 000 * 23,9 = 71 700 крб.

де 3 000 м³ - будівельний об'єм оцінюваної будівлі; Вартість в цінах 1984 року:

71 700* 1,17* 1,03 = 86 406 крб.

Де,

1,17 - індекс зміни кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт по галузях народного господарства, галузях промисловості та напрямках у складі галузей (згідно з Постанови №94 від 11.05.1983р. „Про затвердження індексів зміни кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт та територіальних коефіцієнтів до них для перерахунку зведених кошторисних розрахунків (зведених кошторисів) будівництва);

1,03 - територіальний коефіцієнт до індексу, встановленого по галузях народного господарства, галузях промисловості та напрямках у складі галузей, що враховує особливості зміни кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт у Тернопільській області (згідно з Постанови №94 від 11.05.1983р. „Про затвердження індексів зміни кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт та територіальних коефіцієнтів до них для перерахунку зведених кошторисних розрахунків (зведених кошторисів) будівництва).

Вартість відтворення будівлі в діючих цінах становить:

86 406 * 7,70 * 1,006 * 1,006 * 1,003 * 1,000 * 1,004 = 678 055 грн.

Де,

- 7,70 - середній індекс зміни вартості будівництва, що здійснюється на території України, в порівнянні з базисною кошторисною вартістю будівельно-монтажних робіт в цінах 1997 року (без врахування ПДВ), станом на 01.05.2005 р.;

-1,006 - індекс інфляції за травень 2005 року.

-1,006 - індекс інфляції за червень 2005 року.

-1,003 - індекс інфляції за липень 2005 року.

-1,000 - індекс інфляції за серпень 2005 року.

-1,004 - індекс інфляції за вересень 2005 року.

Слід зауважити, що на момент складання звіту індекс інфляції за жовтень 2005 року відсутній, тому у розрахунках рівень інфляції за даний період не враховувався.

Залишкова вартість відтворення будівлі становить:

678 055 * (1 - 0,24) = 515 322 грн. Наближено: 515 320 (П'ятсот п'ятнадцять тисяч триста двадцять) грн.